Поради експертів: діти дошкільного віку

Діти дошкільного віку мають непереборне бажання пізнавати щось нове, постійно ставити запитання й шукати відповіді на них. Тому варто потурбуватися про те, щоб Інтернет, як джерело знань, не становив небезпеки. Маленькі діти повинні користуватися Інтернетом під наглядом дорослих ще й тому, що їм потрібна допомога в навігації під час пошуку сайтів і при спілкуванні.

Крім того, однією з найважливіших діяльностей для дітей дошкільного віку є гра. Грають діти з великим задоволенням, зокрема й у комп’ютерні ігри, які, хоча й можуть бути корисними, з розвагами за комп’ютером не можна переборщувати.

Для підвищення безпеки вашої дитини в Інтернеті варто притримуватися кількох правил.

— Навчіть дитину правилам конфіденційності й поведінки в Мережі — люди в Інтернеті, а особливо у соціальних мережах, можуть видавати себе за кого завгодно, тому варто обережно ставитися до нових віртуальних знайомих.

— Поясність, для чого й як правильно створювати ніки для чатів, форумів, блогів, мережевих ігор і т.д. Придумайте разом з нею хороший нік і безпечний пароль.

— Виключіть можливість використання дитиною служб миттєвих повідомлень (Skype, ICQ тощо), електронної пошти й чатів.

— Не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами взаємодії з товаришами по мережевих іграх. Багато з сучасних мережевих ігор дають можливість гравцям розмовляти одне з одним — цього варто уникати.

— Створіть для дитини робоче середовище з обмеженим списком дозволених сайтів.

— Користуйтеся інформаційними фільтрами та засобами блокування небажаного контенту — Net Nanny Parental Controls, McAfee Safe Eyes, CYBERsitter тощо.

— Використовуйте програмне забезпечення для контролю ресурсів, що відвідує дитина.

— Використовуйте пошукові сервіси, призначені для дітей — kidsclick.org, askkids.com тощо.

— Підключіть послугу «Батьківський контроль» від Київстар, аби виключити доступ до небажаних ресурсів через мобільний Інтернет.

— Проявляйте зацікавлення віртуальним життям дитини, не ігноруйте її запитань.

— Хваліть дитину, якщо вона робить щось правильно й спокійно пояснюйте, що потрібно робити, якщо дитина помиляється.

Пам’ятайте — безпека дитини у Мережі залежить, у першу чергу, від вашої обізнаності в цьому питанні, тож варто бути в курсі того, що відбувається в Інтернеті, які програми й ігри виходять. Дотримання цих правил захистить вашу дитину від неприємностей, які може спричинити Інтернет.

Поради експертів: діти молодшого шкільного віку

Діти молодшого шкільного віку вже значно самостійніші за дошкільнят, проте вони все ще потребують батьківської турботи й опіки.

Найбільшою принадою комп’ютера для дітей такого віку є ігри. Не варто ставитись до ігор як до чогось небезпечного, та все ж з ними треба бути обачним.

Аби бути певним, що ваша дитина не грає в неприйнятні для її віку ігри й не стикається з негативними аспектами гри в Мережі, ми рекомендуємо дотримуватися таких правил:

— Комп’ютер має знаходитися в загальній кімнаті — так простіше контролювати, чим дитина займається, в яку гру грає.

— Встановіть програму, що обмежує час роботи за комп’ютером, наприклад PC TimeLimit, аби бути певним, що дитина не гратиме в ігри надто багато.

— Створіть профілі для всіх членів родини за допомогою служб сімейної безпеки.Windows, iOS, Linux — всі ці операційні системи надають можливість створювати профілі користувачів з обмеженими правами, аби дитина не могла, зокрема, встановити неприйнятну гру.

— Будьте в курсі ігор, в які грає дитина.

— Не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами взаємодії з мережевими гравцями. Тепер багато ігор дають можливість не просто обмінюватися текстовими повідомленнями в процесі гри, але й просто розмовляти гравцям між собою. Ви не можете гарантувати, що товаришем по грі й співбесідником виявиться культурна й ввічлива людина.

— Разом з дитиною придумайте їй нікнеймдля мережевих ігор і т.д., щоб уникнути наявності в ньому особистої інформації, та безпечний пароль, який важко зламати. Поясніть, що особистою інформацією можуть скористатися проти неї, тому треба бути обачним.

— Навчіть дитину ігнорувати неприйнятну поведінку товаришів по грі в Інтернеті, одразу ж про неї повідомляти. У разі необхідності, зв’яжіться з особами, які відповідають за цю гру — вони зобов’язані вжити заходи проти порушників.

Проте не лише ігри можуть нести в собі небезпеку. Вам також варто приділити увагу безпечному користуванню Інтернетом, аби уникнути ризиків:

— Встановіть програмне забезпечення для контролю ресурсів, які відвідує дитина, наприклад McGruffSafeGuard.

— Використовуйте інформаційні фільтри й засоби блокування небажаного контенту Net NannyParentalControls, McAfeeSafeEyes, CYBERsitter і т.д.

— Створіть список Вибраного з адресами перевірених сайтів.

— Використовуйте пошукові сервіси, призначені для дітей — kidsclick.org, askkids.com і т.д.

— Користуйтеся послугою «Батьківський контроль» від Kyivstar.

— Розкажіть про можливі небезпеки користування чатами й службами миттєвих повідомлень, таких як Skype, ICQі т.д.

— Створіть альтернативні інтереси та зобов’язання для дитини: відвідання гуртків і секцій, хобі, прибирання, догляд за домашньою твариною й т.д.

Пам’ятайте — найголовнішими в запобіганні небажаних наслідків користування Інтернетом вашою дитиною є довірливі стосунки. Підтримуйте й навчайте її, будьте поруч у скрутний момент, і тоді все буде гаразд!

За матеріалами сайту: www//bezpeka.kyivstar.ua

Шановні дорослі, батьки й педагоги!

Усі ми знаємо, що немає в людини більшої цінності, ніж здоров’я. З давніх-давен відоме гасло: “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину з моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”. Що ж впливає на формування здорового способу життя?

Свідомість, розум та звички людей по спадковості не передаються. Людина народжується без них. Формуються ж вони лише під впливом тієї інформації, яка знаходиться навкруги дитини. Сформовані в підлітковому віці свідомість та звички до 11-15 років дуже важко змінити в старшому віці.

Діти намагаються бути схожими на дорослих, копіюють їхню поведінку, звички, їм складно втриматися від негативу, якого так багато навколо. Цьому є й фізіологічне пояснення: річ у тім, що до 14 років більшість дітей сприймають інформацію безпосередньо, без критики. Ця інформація «осідає» на рівні не тільки кори, а й підкірки головного мозку, добре запам’ятовується, стає складовою власного «Я». Якщо дорослий може критично осягати й відфільтрувати непотрібну інформацію, то дитина сприймає все за чисту монету. Побачивши 4—5 разів гарну рекламу сигарет або спиртного, вона хоче все це спробувати, не замислюючись про наслідки. І пробує. Спершу огидно, але оскільки приятелі підбурюють або глузують з неї, повторює спробу вдруге, втретє, а вчетверте починає покурювати або попивати. За статистикою, пробують курити близько 80% дітей, половина з них залишається курцями.
До найголовніших причин, які сприяють виникненню шкідливих звичок у дітей, відносяться: приклад батьків, дорослих, друзів, реклама та цікавість дітей. Завершує закріплення звички наркотична дія нікотину та алкоголю на організм людини. Сприяє прискоренню формування звичок відсутність або мало ефективність профілактичної роботи з попередження тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв в середовищі, де знаходиться дитина. Батьки дітей, в першу чергу, мають розуміти, що дитина найбільше бере приклад лише з них. Батько та мати є тим взірцем, прикладом, який «закодовується» в нервових клітинах кори головного мозку, в білках пам’яті дитини на все життя. і коли дитина бачить та відчуває змалку, що батьки п’ють, смалять тютюн, або мають інші вади своєї поведінки по відношенню до неї або один до одного, вона як губка поглинає це в свою пам’ять і вважає такий спосіб життя за норму. Порівняти та переосмислити по-іншому у віці до 5-6 років дитина просто не має змоги. Батьки дітей мають знати, що їх зловживання алкоголем є порушенням прав дитини на нормальні умови життя, на належне виховання дітей, і при систематичному його прояві може розглядатися, як ухиляння від виховання дітей, що може тягти за собою адміністративну відповідальність та позбавлення батьківських прав.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, поза як окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. І вже сьогодні батькам варто стати взірцем для наслідування для своїх малюків стосовно ставлення до власного здоров’я. Не словами, а ділом показати як правильно харчуватися, як корисно і цікаво проводити дозвілля, почати разом з дітьми вранці робити зарядку, а у вихідні виїжджати на природу, відмовитися від тютюнопаління й вживання алкоголю.

Давайте не будемо відкладати на завтра те, що ми в силах розпочати вже сьогодні!

Особливо вразливою групою під час конфліктів вважаються діти. Саме підтримка, яку надають дитині протягом і після неприємних або травматичних подій батьки, родичі та дорослі друзі сім’ї, є вирішальним чинником у подоланні негативних наслідків травматичного стресу в дітей. Прислухаючись до того, що відбувається, батьки можуть знайти шляхи допомоги дитині впоратися зі своїми почуттями. Якщо батьки можуть бути разом з дітьми, дітям набагато легше. Дорослі, які можуть говорити з дітьми про події і сприймати їх почуття, допомагають дітям пережити травматичний стрес з меншими втратами.

· організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги – заняття спортом, танцями, рухливі ігри;

· не бійтесь зайвий раз обійняти, погладити дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги;

· поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні;

· будь-яка, навіть маленька дитина, потребує пояснення того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому батьки тривожаться, сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї, в місті. Постарайтеся пояснити це коротко (4–5 фраз) і спокійно;

· щодо почуття страху, то важливо запевняти дитину в тому, що боятися – це природно. Що сміливі люди – також бояться. Проте їм вдається впоратися із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов’язково впорається;

· підтримуйте надію на краще;

· ЯКЩО РЕАКЦІЇ ДИТИНИ, НА ВАШУ ДУМКУ, є надмірними або незрозумілими ВАМ, якщо ІГРИ АБО СИМПТОМИ повторюються БЕЗ ОСОБЛИВИХ ЗМІН, ЯКЩО ВИ турбуєтесь – зверніться за консультацією до психотерапевта.

Процес звикання до нових умов життя, нового оточення, до нових вимог і порядку розуміється як адаптація. Найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до нових умов є уважне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін «прикласти» до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до нових умов все ж можна дати деякі рекомендації:

• Основними помічниками дорослих у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
• Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
• Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Дитина дуже вразлива і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
• Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
• Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
• Діти потребують більше фізичних контактів, обіймів.
• Переконайтеся, що ваші діти мають достатньо часу для відпочинку і сну.
• Намагайтеся дотримуватися розпорядку дня (або відновити його), зокрема щодо вживання їжі, відвідування школи (дитячого садка), виконання повсякденних справ тощо
• Якщо ваша дитина відвідує навчальний заклад і Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із педагогом (вихователем, класний керівником, вчителем), практичним психологом навчального закладу.
• Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це педагогічного працівника (вихователя, класного керівника, практичного психолога) навчального закладу. Саме такі події часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
• Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
• Допоможіть дитині вивчити імена нових дітей, учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси
• У батьках діти хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Пам’ятайте: дитина – це дзеркало життя батьків. Як у краплинці води відображається сонце, так і в дітях відоб­ражається вся організація життя сім’ї.

За матеріалами методичного посібника «ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ У ПЕРІОД КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ»